Записи

ОДИН З НАЙДАВНІШИХ МОНАСТИРІВ В УКРАЇНІ

У невеличкому селі Жидичин Ківерцівського району Волинської області, що за 408 км від Києва, розташувався унікальний монастир, який входить до трійки найдавніших діючих монастирів на Русі. Уявіть: чернеча молитва лунає тут ще з 975 року – це ще до офіційного хрещення Руси-України святим князем Володимиром! У 1491 році ця обитель згадується вже як лавра, що дає підстави вважати Жидичинський монастир найдавнішою православною українською лаврою. Порівняйте: Києво-Печерський монастир отримав статус лаври в 1688 році, а Свято-Успенська Почаївська обитель – у 1833 році. На початку XII століття опікувався обителлю князь Микола Святоша (Святоша було скороченим ім’ям від Святослава – так називали князя Чернігівського його рідні), який першим з руських князів прийняв чернецтво і став відомим святим. Саме в цій обителі перед чудотворною іконою святого Миколая, яка за джерелами датується ХІІ століттям, молився на колінах князь Данило Галицький. У ХІІІ столітті в монастирі несли послух близько 80 ченців, які зазнали мученицької смерті – їх вбили монголо-татарські завойовники. Відроджувати святиню лишилися троє монахів.Проте вже скоро Жидичинська обитель стала однією з найшанованіших та відвідуваних на Русі. До неї належала ціла волость над річкою Стир, що охоплювала понад десять сіл і містечок. У 1429 році в Луцьку відбувся з’їзд європейських монархів, частину з яких приймав Жидичин. Свято-Миколаївський монастир знайшов опіку в багатьох знатних достойниках, в тому числі й князів із відомого роду Острозьких. Відтак, на території монастиря запрацювала народна школа, згодом – однокласне училище. Свого часу сюди у пошуку душевного спокою і ласки Божої прийшов молодший син Богдана Хмельницького – Юрій. Відмовившись від гетьманства, він постригся у ченці під ім’ям Гедеон і став архімандритом монастиря. У XVII столітті, за часів святителя Петра (Могили), монастир підпорядкувався чернечому ордену василіан, які розгорнули велике будівництво: поруч із церквою постав архієрейський палац, будинок семінарії, келії, господарські приміщення, два флігелі, а весь комплекс було оточено високим валом. Проте у 1795 році російська імператриця Катерина ІІ обмежила діяльність василіанського чину, у тому числі й монахів Жидичинського монастиря. Царським указом 1826 р. обитель розформували, закрили, частину будівель і мурів розібрали, а цеглу перевезли до Ківерців для будівництва залізничного вокзалу.Наступне відродження монастиря відбулося в кінці XIX століття, коли опіку над ними узяв архієпископ Житомирський і Волинський Модест. Після Першої світової війни, коли волинські землі увійшли до складу Польщі, обитель лишилася єдиним опікунським закладом на Волині, у якому викладання велось українською мовою. У часи Другої світової війни тут розміщувався притулок для сиріт, який утримували місцеві жителі, а з 1947 року діяла сільська школа.На початку ХХІ століття за відродження обителі взялася Українська Православна Церква. Сьогодні Свято-Миколаївський монастир має три скити: Святого Духа, Петропавлівський жіночий, Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело». Найбільшою святинею монастиря є виконаний у XVII столітті список чудотворної ікони святого Миколая, яка зберігалася у Жидичинському монастирі з часів Русі. Саме до неї, як пише Іпатіївський літопис, 1227 року приїздив на поклоніння князь Данило Галицький. У домовому храмі обителі знаходиться чудотворна ікона преподобного Агапіта, лікаря і чудотворця Києво-Печерського з частичкою його мощей. А також жидичинські ченці возносять молитви перед чудотворною іконою «Всецарииця». Перед цими святинями звершуються численні зцілення від хвороб. Буде можливість – обов’язково відвідайте Свято-Миколаївський монастир у Жидичині, надихніться його неповторною духовною та історичною глибиною. Принагідно передаємо найщиріші вітання усім братам і сестрам з нагоди престольного свята цього монастирського храму, який відзначали зовсім нещодавно – 27 жовтня, в день пам’яті преподобного Миколи Святоші.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *