Записи

БАГАТСТВО – ЦЕ ДОБРО ЧИ ЗЛО?

Багатство не раз згадується у Священному Писанні – і як благословіння та винагорода, якими Господь наділяє праведників, і як спокуса, що поневолює душу людини. Самі собою матеріальні блага не є добром чи злом, а лише засобом, який потрібно використовувати з мудрістю і обережністю. Перетворюючи своє життя на гонитву за розкішшю і комфортом, накопичуючи багатства заради володіння ними, людина заковує себе в золоті кайдани і віддаляється від Бога.
Ми живемо у світі, де всі товари й послуги мають свою ціну, і нічого поганого в цьому немає, адже будь-яка праця заслуговує на справедливу винагороду. У цьому випадку використання матеріальних статків слугує благу, що відкриває можливості для розвитку і піклування про свою сім’ю, громаду, країну. Безумовно, ми думаємо про їжу та одяг, але потрібно дотримуватися правильної послідовності: спершу шукати Царства Божого, прагнути до вічного, а турбота про матеріальний добробут повинна бути додатковою, а не першорядною. Адже для нас, християн, істинним багатством є скарби небесні, ми, створені за образом Божим, маємо прагнути богопізнання, досконалості і єднання з Господом: «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!» (Мф. 6: 21)
Згубною є пристрасть до багатства, а не саме багатство, не матеріальні блага, що створив Бог. Ця жага буває настільки сильною, що вона унеможливлює успадкування вічного блаженного життя. На пристрасть до наживи може хворіти і бідна людина. Служити Богові і багатству водночас неможливо. Крайнім виявом того, на що може піти людина, яка зловживає матеріальними благами, безуспішно намагаючись насититися все більшими і більшими статками, територіями, владою, є несправедливі конфлікти і війни, в яких нівелюється людське життя. До жорстоких протистоянь призводить і соціальна нерівність. Жага розбагатіти штовхає людину до шкідливих і безглуздих бажань, потурання яким веде все далі від Бога, у прірву, з якої потім дуже важко визволити свою душу. Тому надзвичайно важко увійти до Царства Божого тому, хто всі свої надії покладає на багатство.
Безумовно, людина може вкладати багато праці у примноження своїх статків. Господь не сказав, що багаті не ввійдуть у Царство Боже. Він Сам створив матеріальний світ, посилає на землю дощ і тепло. Не тільки від праці людей, а головним чином від Бога залежать врожаї, а значить – і земне багатство. Втім, збираючи земні скарби, людина може плекати ілюзії про власну всемогутність, одноосібне володіння ними. Та ми знаємо, що джерелом і подателем усіх благ, і зокрема матеріальних, є Господь, і людина лише може розпоряджатися цими дарами впродовж відведеного їй часу на землі. Обдаровуючи нас матеріальними багатствами, Господь наділяє і відповідальністю за їх розумне використання. Та й гроші, які ми витрачаємо на допомогу іншим, справи добрі і безкорисливі, принесуть нам набагато більше духовної користі, ніж оберігання здобутого майна і страх, що його можуть відібрати.
Отже, тимчасові земні скарби можуть слугувати благу, якщо не дозволяти ідеї збагачення заволодіти душею і затьмарити важливість духовних пошуків: праведності, віри, любові, лагідності, терпеливості і милосердя. Тож пам’ятаймо про безсмертя нашої душі та плекаймо духовні скарби, які дає нам Господь, «щоб багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися, збирали собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного» (1 Тим. 6: 18-19).

ДЖЕРЕЛО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *