Записи

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТИХ БЛАГОВІРНИХ КНЯЗІВ БОРИСА І ГЛІБА

Вміння прощати є однією з християнських чеснот і народжується зі щирої любові до Господа та ближніх. Приклад справжнього всепрощення бачимо у синів рівноапостольного князя Володимира, святих Бориса і Гліба, пам’ять яких ми вшановуємо сьогодні. Не бажаючи брати участі у міжусобних війнах за великокнязівський престол, вони самі пали від руки свого зведеного брата – Святополка Окаянного. За свою смиренність і жертовність брати сподобилися прославлення у лику святих. Народилися й виросли святі Борис і Гліб миролюбними християнами: часто молилися та читали Священне Писання, знали грамоту і всім своїм життям втілювали заповіді Божі. Святі Борис і Гліб допомагали нужденним і хворим, наслідуючи приклад свого батька, який охрестив Русь. Та після смерті святого Володимира Великого жадоба влади затьмарила розум старшого брата Святополка, і, засліплений страхом втратити престол, він віддав наказ вбити святих Бориса й Гліба. Знаючи про наміри Святополка, молодші брати не побажали проти нього підняти зброю, втіливши подвиг самозречення заради миру і братолюбства. Слідуючи християнському вченню, святі Борис і Гліб не відповіли ненавистю на ненависть: «Хто говорить, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той ще в темряві. Хто любить брата свого, той перебуває у світлі, i немає в ньому спокуси» (1 Ін. 2: 9 – 10). Прийнявши мученицьку смерть з гідністю і смиренням, вони зазнали страждань, але простили своїх гонителів. Щира любов та віра у Господа побороли страх у серцях мучеників і страстотерпців. За прикладом святих Бориса і Гліба, не тримаймо зла у серці – адже лише прощаючи провини нашим ближнім, ми відкриваємо собі шлях до світла і життя з Богом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *