Записи

МИТРОПОЛИТ ЕПІФАНІЙ ПРО МИР СЕРЕД ЛЮДЕЙ

Коли хтось завдає людині болю, її першою реакцією може бути бажання покарати або помститися кривдникові. Несправедливість у ставленні до нас, з якою ми зустрічаємося на життєвому шляху, залишає глибокі сліди й відчуття гіркоти у серці, а інколи запам’ятовується чи не більше, ніж сповнені радості хвилини. Але заподіяння шкоди у відповідь не стишить зазнаних вами страждань, лише породжуватиме нові ланки у ланцюгу образ і зла, який все міцніше сковуватиме вас разом із кривдником. То що ж робити, коли душу ятрить образа, а розум затуманює гнів? Відповідь на це запитання знаходимо у Священному Писанні: «Якщо можливо i залежить вiд вас, перебувайте в мирi з усiма людьми. Hе мстiться за себе, улюбленi, а дайте мiсце гніву Божому» (Рим. 12: 18 – 19). Коли людина обурена, їй складно прийняти те, що правильним вчинком на образу є відповідь добром. Але правда в тому, що ми можемо зупинити поширення зла, лише прийнявши християнський спосіб життя. Справді, прощати важко, коли єдине бажання – щоби кривдник був покараний. Але відплата не приносить спокою нашій душі. Натомість, виявляючи милосердя і прощення, ми знімаємо із себе тягар помсти і залишаємо кривдника на розсуд Богові. Господь Ісус Христос застерігає нас від помсти і Своїм прикладом навчає робити крок назустріч тим, хто під владою гріха зробив нам боляче: «Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас» (Мф. 5: 44). У молитві до нашого Небесного Отця ми промовляємо: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Лише Богові відомо, яким має бути покарання для грішників, адже лише Він бачить повну картину життя. Але ми можемо покластися на Господа і дозволити вилікувати наші душевні рани. Відмовившись від помсти, ми позбуваємося ролі жертви, а з нею – гніву, болю і страху. Знайдіть у серці зерно любові та прощення і спробуйте у відповідь на заподіяне вам зло виявити милосердя і великодушність. Згадуйте ворогуючих з вами у молитві, щоби Господь сподобив їх Своєї милості, адже ми як християни, насамперед, повинні дбати про те, як допомогти своїм ближнім знайти істинний шлях. Якщо ви відчуваєте, що самі перед кимось завинили, – не бійтеся щиро попросити пробачення і звільнити себе та цю людину від тягаря образ. Зберігаймо свої серця у чистоті й любові, і нехай Господь допомагає нам.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *